Сайт вчителя фізкультури Листопад Олени Петрівни

​

      Впровадження козацької педагогики на уроках фізичної культури та в позаурочний час

 

     Козацька педагогіка – це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім’ї, школі і громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.

     Створена козаками педагогіка ввібрала в себе ідейно-моральний, емоційно-естетичний, психолого-педагогічний зміст богатирської епохи в житті наших пращурів, періоду славнозвісної Київської Русі.

     Лише виховуючи українця, можна виховати українця…

      Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й права.

      Концепція виховання (самовиховання) козака та берегині звертає увагу на виховний потенціал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської духовності та Заповіді милосердя. Впровадження в виховну роботу вимог Кодексів забезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді – молодих громадян України, козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, того особливого соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою народу і державі протягом віків.

        Козацький громадський рух – система громадського навчально-виховного впливу нового типу, що покликана дати молоді додаткову козацько-лицарську освіту, забезпечити її надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати на інтереси нащадків, бо творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духом громадян незалежної України.

      Душу – Богові!

      Життя – Батьківщині!

      Серце – людям!

      Честь – нікому!

       Видатні козацькі державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький, І.Виговський, М.Кривоніс, І.Мазепа, П.Калнишевський завжди залишалися в національній свідомості як високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірного служіння інтересам Матері-України. Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або автономна.

          Історична доля вибрала для українства найбільш адекватну для його природи козацьку форму і результати, рятівні для нації, не забарилися. Високого рівня розвою набули козацька філософія, ідеологія, мораль, характер, світогляд, національна свідомість і самосвідомість. Видатні вчені, державні діячі багатьох країн світу Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський, Ж.Шерер та ін. захоплювалися героїзмом і звитягою, кмітливістю і винахідливістю, підприємливістю і витривалістю, військовою доблестю і демократичними засадами життя козаків. Іноземці часто називали Україну «Козацькою республікою», «Країною козаків», «Козацькою землею», а українців – «козацькою нацією».

         Для всіх народів світу козацтво стало найбільшим символом волелюбства, незламності національного духу українців. Козацько-лицарські традиції завжди були і будуть могутньою силою, яка з’єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва становлять серцевину історичної естафети наступності і спадкоємності поколінь нашого народу, є золотим фондом сучасної національної ідеології державотворення.

          Українська козацька система виховання – глибоко самобутнє явище, аналогів якій не було в усьому світі. Вона мала кілька ступенів. Передусім – дошкільне родинне виховання, яке утверджувало високий статус батьківської і материнської народної козацької педагогіки. Вже в цей період специфічною була роль батька: він цілеспрямовано займався загартуванням своїх дітей, формував у них лицарську честь і гідність, готував їх до подолання життєвих труднощів, до захисту рідної землі, вільного життя.

        Другий ступінь козацького виховання найдоцільніше назвати родинно-шкільним. У козацьких, братських та інших типах шкіл найвищий статус мали родинні національні духовні і матеріальні цінності, які переростали в загальнонаціональні (заповіді волелюбних батьків і дідів, традиції, звичаї і обряди тощо) і включали в себе релігійно-моральні цінності. Потім молодь, яка прагнула знань, училася у вітчизняних колегіумах і академіях, у відомих університетах Європи, отримувала підвищену і вищу освіту. Такі молоді люди, освічені і виховані на європейському рівні, часто очолювали, як правило, національно-визвольний рух, брали активну участь у розбудові освіти, науки і культури України та інших, зокрема, слов’янських держав. У січових і козацьких школах, школах джур, а також по закінченні вищих навчальних закладів юнацтво одержувало систематичне фізичне, психофізичне, моральне, естетичне і трудове загартування, національно-патріотичну підготовку, спортивно-військовий вишкіл.

        Характерною особливістю козацького родинного виховання був його високий рівень, який забезпечував ідеї та засоби козацької духовності, народної педагогіки, багатющі національні традиції, звичаї та обряди, здобутки християнської моралі. У козацьких сім’ях панував культ Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу.

        Козацька педагогіка дає самобутнє трактування статусу і ролі насамперед батька в навчанні і вихованні дітей. Батько – це захисник сім’ї, роду, творець історії, державності. У козацькому фольклорі, педагогіці він символізує для дитини високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, непорушний авторитет у ставленні до родини, громадських справ, потреб народу.

        В часи національно-визвольних змагань слово і позиція батька – це поклик століть, голос совісті предків, від яких естафета вільного життя передається його синам і онукам. Козацька сімейна педагогіка так виховує дітей, що вони в словах, справах і вчинках батька відчувають і сприймають як святу «золоту нитку історії», переривати яку – найтяжчий злочин, гріх.

         Батько формував у сина твердість, витривалість, уміння долати будь-які життєві труднощі, незламність, цілеспрямовано загартовував його тіло, виховував мужній характер, лицарські якості.

         Козацька сім’я відзначалася глибоким демократизмом, рівноправністю чоловіка і жінки, духовними традиціями. Керуючись лицарськими чеснотами, чоловік, як правило, робив поступки дружині в розв’язанні багатьох сімейно-побутових питань, створював їй психологічний комфорт. Це благотворно впливало на виховання дітей, хлопчиків і дівчаток. Усвідомлення матір’ю необхідності захисту України від чужоземних загарбників, виживання в тяжких, нерідко екстремальних умовах (під час визвольної війни, повстання, проживання в прикордонній смузі та ін.) обумовлювало те, що вона виробляла у своїх синів мужність, твердість і рішучість, інші вольові якості характеру. Виховуючи на козацькому фольклорі, вона не лише співала відомі пісні про козаків, їхні бойові походи, а й творила нові, якими переливала в душі дітей глибину своїх почуттів, мук і страждань, віру і надію на щасливе життя.

         Січові школи реалізували право особистості на навчання, задовольняли як культурні, духовні, так і військово-оборонні потреби козацтва. Тут вихованці оволодівали читанням, письмом, хоровим співом та музикою. Їх привчали до національного способу життя і поведінки, оборонно-військової справи.

         По закінченні січової школи найздібніші хлопці вступали, як правило, до Києво-Могилянської академії. Частина випускників працювала церковнослужителями і вчителями в козацьких школах. Ще інші залишалися у своїх куренях, продовжували вдосконалювати бойове мистецтво. З них виростали загартовані й мужні воїни.

           Шляхи впровадження козацької педагогіки і формування козацької духовності
         У наш час відбувається процес активного відродження козаць­кої педагогіки і козацьких виховних традицій.

        Ще в 1991 р. з'явилася ідея створення всеукраїнських дитя­чих і юнацьких організацій. На сьогодні гурти, загони та інші об'єднання юних козаків уже діють у ряді шкіл. Ці козацькі осередки у своїй діяльності керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом та іншими складовими духовності.
        Вважаю: важливим кроком у справі реалізації ідей і засобів козаць­кої педагогіки є поширення знань про козацький національно-визвольний рух. У цій справі допомагають фольклорні джерела, історичні документи, козацькі літописи, наукові праці про ко­заччину М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, М. Ар-каса, Д. Яворницького, Д. Дорошенка, І. Огієнка, художні твори Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, Олександра Олеся, Б. Лепкого, поетів В. Симоненка, Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка.

          Фундаментальним напрямом впровадження козацької пе­дагогіки є дослідження юними козаками  істо­рії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвиж­ницької діяльності гетьманів, отаманів. Важливо, щоб учні успішно оволодівали історією української козацької державності. З цією метою проводяться різноманітні конкурси.

          Конкурс знавців історії українського козацтва „Тільки тим історія належить, хто за неї  бореться й живе, ..” Для проведення конкурсу судді готують  питання з історії українського козацтва. На кожну відповідь команді дається 1 хв. Форма проведення конкурсу довільна і визначається суддями.

          Конкурс «Історична вікторина»

Мета: необхідно дати правильні відповіді на задані питання.

1.Як називається зачіска козака? (оселедець)

2.Як називалось місце, де жили козаки?  (курінь)

3.Яка їжа була в козаків найулюбленішою?   (каша)

4.Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)

5.Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький)

6.Як називався козацький човен?  (чайка)

7.Назвіть основну військову одиницю козацького війська. (Полк)

8.За чиїм наказом і коли було остаточно ліквідовано гетьманат? (За наказом Катерини II)

9.У якому місті за часів гетьманування Б.Хмельницького розташовувалася резиденція гетьмана? (У Чигирин)

10.Який колір мала січова корогва? (Малиновий)

11.Чому козацькі укріплення називалися Січчю? (Були збудовані з рублених або січених із дерева колод.)

12.Що становило основну частину Війська Запорозького — піхота чи кіннота? (Піхота)

13.За чиїм наказом і коли вперше було зруйновано Запорозьку Січ? (За наказом Петра І)

14. Що козаки обов’язково будували на Січі? (Церкву)

15. Що було атрибутом гетьманської влади? (Булава)

Конкурс : презентація команди „Не хилися, червона калино, - маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно - маєш добрий рід...”

Презентація команди - це представлення команди з використанням танцю, вокалу, художнього слова; демонстрацією володіння елементами козацького двобою, що розповідає про відродження та збереження традицій українського козацтва в регіоні, навчальному закладі. Тривалість презентації - до 10 хв.

Конкурс "Кобзарі"

 Мета: необхідно правильно доповнити недоказаний вислів.

1) Своя хата рідніша й ... (миліша/гарніша)

 2) Верба і калина це символ ... (України/країни)

 3) Козаки шикують стрій, побратими йдуть у ... (бій)

 4) О Києве, столице моя, ти рідна, святая ... (земля)

 5) Русява дівчина, висока, така гарненька й ... (синьоока)

 6) Дніпро миліший за Дунай, бо то мій рідний, степовий, зелений ... (край)

 7) Галичани шлють усім привіт, місто Лева знає цілий ... (світ)

 8) Сало і борщ - народні страви, скоштуєш їх здобудеш ... (славу)

 9) Моє місто над Бугом стоїть, і вітри південні хвилі ... (несуть)

 10) Люби наш край, не забувай своє коріння, бо тільки з чистого насіння зростає патріот і справжня віддана... (людина) 

 

Одним із головних напрямів втілення в життя козацької педагогіки є відродження військово-спортивного мис­тецтва наших предків. Доцільно, щоб учні оволодівали такими видами спорту, як  стрільба, володіння списом, шаб­лею, плавання, подолання природних перешкод, кермування чов­ном, боротьба.

          На  уроках з фізичного виховання використовую такі вправи :

• елементи гопака( у запальному і пристрасному, завихреному і відчайдушно-му із складними фізичними, навіть карколомними прийомами в гопаку і сьо-годні помітна першооснова - бойовитість духу, віра у власні сили, порив до життя, напруження своїх духовних і фізичних сил, наступальність і оборон-ний характер дій та торжество перемоги. Психофізичний та історико-етно-графічний «розріз», аналіз гопака переконує в тому, що всі збережені на сьогодні його елементи - складні акробатичні вправи, багато ударів ногами і руками - були складовими самозахисту наших предків у боротьбі з ворогами),

• вправи на прес(руки за голову або до середини стегна),

• силові вправи( підтягування, робота з гантелями, гирями).

• згибання рук в упорі лежачі,

• вправи на витривалість (біг на короткі та довгі дистанції),

• вправи з набивним м`ячем.

        Козацька педагогіка передбачає проведення індивідуальної, групової і масової культурно-просвітницької роботи, спрямова­ної на організацію самопізнання, саморегулювання, розвиток здіб­ностей і можливостей кожного.

        Традиційними стають посвяти учнів у козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігри і забави, вечори козацьких забав, веселі старти.

       Використовую такі вправи під час проведення змагань «Козацька сила»:

• естафета,

• вправи на витривалість: човниковий біг,

• швидкісно-силові вправи: стрибки в довжину з місця,

• силові вправи: підняття гирь.

    Для проведення фестиваля «Нащадки козацької слави» впроводяться , крім музичної частини( виконання козачих пісень, віршів), спортивні ігри, естафети «Лист турецькому султану»), конкурси(окремо для отаманів: на скакалці або виштовхування з кола, або згибання рук в упорі лежачі), рухливі ігри( «Захист фортеці»), різноманітні нетрадиційні вправи та конкурси:

Конкурс «Веселий козак»

Умови проведення: на альбомних аркушах із закритими очима намалювати портрет одного з козаків. Перемагає учасник, який намалював козака більш дотепно, з почуттям гумору. Результат конкурсу оголошує класний керівник або спільне голосування глядачів (учні, які не брали участь у конкурсі).

                Конкурс "Влуч у турецького султана й кримського хана"

Умови проведення: необхідно попасти у кошики тенісними м'ячиками на яких зображені картинки турецького султана і кримського хана. Хлопець який виконає більше влучних кидків у корзини, стає переможцем гри.

Примітка: Відстань до кошиків - 3 - 4 м. Тенісні м'ячі це умовні ядра. Хлопці виконують одночасні "гарматні постріли" у табори хана та султана. Кожен учасник має 10 тенісних м'ячів. Бажано, щоб під час конкурсу лунала козацька або народна весела пісня. Найбільш влучніший хлопець стає переможцем забави.

                    Конкурс "Дістань зірочку для коханої"

Умови проведення: двом учасникам необхідно якомога швидше за допомогою гімнастичних палиць пересунути по черзі "до ніг коханої" картонні зірочки, котрі лежать на підлозі (5 зірочок навпроти кожного). Дівчата в цей час сидять навпроти хлопців на стільцях. Коли хлопець за допомогою палиці пересуне кожну зірку до ніг дівчини, то вона піднімає її і проводить кожну через мотузку, щоб наприкінці з них зробите умовне намисто. Провівши останню 5-у зірку скрізь мотузку, дівчина зав'язує вузол і одягає його на шию; у кожній зірочці є невеликий отвір.). Перемагає хлопець, який якнайшвидше пересуне до ніг дівчини 5 зірочок, а його напарниця з усіх зірок зробить намисто, й одягне його на свою шию.

        Отже, не можна заперечувати те, що люди, які не знають своєї історії не мають свого майбутнього. А так як козаччина - велетенська частина історії України, її теж треба вивчати і шанувати її пам'ять. Козаки залишили нам у спадок свої ідеали, методи та способи навчання, а зараз це є великим розділом педагогіки під назвою «Козацька педагогіка». І задля виховання дітей, а саме їх духу та фізичної сили, необхідно впроваджувати елементи педагогіки козаків у сучасні уроки.

        Вважаю, що основні завдання козацької педагогіки - підготовка фізично загартованих, з міцним здоров'ям, мужніх воїнів, виховання в молоді українського національного характеру й світогляду, національних і загальнолюдських цінностей, формування високих лицарських якостей, прагнення до милосердя, - повинні широко впроваджуватися в роботу школи, знаходити застосування у змісті сучасної національної освіти.

​

​

​